Якби війна у Києві таки почалась…

Автор: Віктор Уколов,

Політолог, колишній журналіст, екс-народний депутат ВР 6 скликання, співпрацює з Адміністрацією президента.

Я впевнений, якби на вулицях Києва почалася стрілянина, а по Верховній Раді хтось загатив з мінометів 120 мм мінами – ще до похорон депутатів, помічників і журналістів, які там працюють, більшість із нас висунули би величезні претензії до влади. А хтось би навіть сказав, що це організовано владою, щоб відволікти увагу від прийняття якихось законів.

Пам’ятаю, коли 31 серпня 2015 року від вибуху гранати загинули 4 нацгвардійця, у дискусіях в соціальних мережах стояв суцільний крик про зраду – як влада змогла допустити вбивство людей.

Цього разу СБУ вдалося вчасно упередити найжахливіший розвиток подій. Завдяки спецслужбі понад шість десятків мін, гранатомети, автомати, протитанкові міни не дійшли до тих, хто хотів їх застосувати проти мирних людей у Києві. А сьогодні генеральний прокурор з трибуни Верховної Ради чесно розказав те, що міг без шкоди розслідуванню, але й від цих уривчастих відомостей волосся ворушиться на голові.

І яка ж реакція інформаційного простору? Вдячність? Обурення? Бажання швидше провести Регламентний комітет? Звичайно є і така здорова реакція, але значна частина коментаторів знову кинулась звинувачувати владу, мовляв непереконливо якось.

Попустіться, колеги, всієї інформації нам не скажуть, бо є ще таємниця слідства й попереду (у середу) Регламентний комітет, де прозвучить, я впевнений, значно більше.

Надія Савченко, як і Володимир Рубан без сумніву мають презумпцію невинуватості, але наразі в інформаційному просторі чітко проглядається навпаки презумпція винуватості влади. Це коли будь-які події та факти необ’єктивно витлумаючують проти.

Це не тільки необ’єктивно – бачу застосування технології, яка створює наперед негативне сприйняття будь-яких фактів чи доводів, які ми дізнаємося пізніше.

P.S. Ледь не забув подякувати Юлії Володимирівні Тимошенко за цього чудового народного депутата, якого вона привела в українську політику.

Коментарі