Університет Шевченка та КПІ піднялись у рейтингу найкращих вишів світу. ПЕРЕЛІК

У новому світовому рейтингу The QS World University Rankings є 6 українських університетів.

Вони потрапляють у цей перелік уже четвертий рік поспіль, повідомляє “Українська правда“. Це:

  • Харківський університет ім. Каразіна;

  • Київський університет ім. Шевченка;

  • Київський політехнічний інститут;

  • Харківський політехнічний інститут;

  • Донецький національний університет (Вінниця);

  • Сумський державний університет.

Найкращі результати за останній рік показав Київський політехнічний інститут – з 551-600 місця піднявся до 500-550.

Трохи покращив свої позиції й Київський університет ім. Шевченка, з 431-440 місця до 411-420.

 Фото: jur-academy-mantiya.com.ua/

А от Харківський університет ім. Каразіна порівняно з 2017 роком “випав” з четвертої сотні найкращих. Опустився з 382 до 401-410 сходинок.

Харківський політехнічний інститут, Донецький національний університет (Вінниця) та Сумський державний університет стабільно є у рейтингу поза 700-м місцем.

Для збільшення натисніть на зображення

Найкращим у світі визнали Массачусетський інститут технологій.

Друге місце зайняв Стенфорд, третє – Гарвард.

У десятку також потрапили Каліфорнійський інститут технологій, Кембридж, Оксфорд, Університетський коледж Лондона, Імперський коледж Лондона, Чиказький університет та Швейцарський федеральний інститут технологій.

Для збільшення натисніть на зображення

Рейтинг The QS World University Rankings, починаючи з 2010 року, щорічно складає британська компанія Quacquarelli Symonds (QS), яка пропонує широкий спектр консультацій для охочих навчатись за кордоном.

Основу рейтингу складає анкетування роботодавців та викладачів з усього світу. Цього року воно сягнуло понад 70 тисяч представників академічної спільноти та понад 30 тисяч респондентів-працедавців.

QS оцінює понад 2 тисячі інституцій, з яких визначає 950 найкращих. Оцінка кожного університету складається з таких параметрів:

Опитування академічної спільноти зі всього світу (40%). Кожен респондент має визначити до 10 вітчизняних інституцій та до 30 закордонних, які, на його/її думку, є найкращими у галузі, в якій респондент найбільше обізнаний. Свій заклад обирати не можна.

Опитування працедавців (понад 30 тис. респондентів) зі всього світу (10%). Система збору даних та ж сама, але розподіл вітчизняних та закордонних голосів тут 50 / 50%. Відповідно, критика нерівномірного розподілу респондентів за країнами та галузями виправдана і тут.

Співвідношення викладач/студент (20%). Дані про кількість студентів, що вчаться на повній програмі, та, відповідно, викладачів на повній ставці надаються самими університетами.

Цитування за Scopus (20%). QS ділить показник цитованості університету за останні 5 років на кількість його працівників.

Частка іноземних студентів та викладачів від загалу (5%+5%). Цей індикатор викликає чимало запитань не лише через джерела інформації та їхню надійність.

Коментарі