Рік блокади Донбасу: те, що не вбиває, робить сильнішим?

Рік тому рішенням РНБО перевезення товарів між Україною і непідконтрольними Києву територіями було припинено. Урядовці називали це рішення вимушеним кроком, і заявляли, що “блокада” може значно уповільнити зростання української економіки.

Рік по тому точних оцінок наслідків “блокади” немає, проте, як виглядає, що вони не є такими критичними, як про це говорили у березні 2017, інформує ВВС Україна.

Точних цифр не знають навіть депутати. На початку року заступник голови парламенту Ірина Геращенко у своєму Facebook звернулася до уряду з вимогою “надати точну цифру і фактаж збитків держави (бюджету, пенсійного фонду, енергетичної сфери) від блокади на крові”.

ВВС News Україна спробувала знайти цю інформацію у відкритих джерелах.

Що каже Мінекономіки

“Розрахунки втрат ВВП через “транспортну блокаду” наразі не проводилися”, – відповіли на запит ВВС News Україна у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Там пояснили це “відсутністю повного кола статистичної інформації” за 2017 рік.

Загалом у міністерстві також вважають, що “будь-які оцінки втрат ВВП внаслідок “транспортної блокади” будуть досить умовними”, адже на розвиток економіки впливають багато чинників.

Наприклад, 2017 року, за словами Мінекономіки, на українську економіку впливало не лише припинення обміну товарами із непідконтрольними територіями, але й:

  • покращення зовнішньої цінової кон’юнктури на основні товари українського експорту;
  • диверсифікація ринків збуту;
  • підвищення інвестиційної привабливості України;
  • зростання платоспроможного попиту населення.

Розрахунки щодо втрат ВВП через “транспортну блокаду” наразі не проводилися

“Результати діяльності економіки України в цілому та її окремих секторів у 2017 році враховують вплив комплексу чинників, що діяли впродовж року, виокремлення впливу яких вкрай ускладнене, а часом і неможливе”, – йдеться у відповіді Мінекономіки на запит ВВС News Україна.

Що каже НБУ

Дещо конкретнішим у своїх оцінках є Національний банк. Там ще під кінець минулого року оцінювали втрати торговельного балансу України від розриву торгових зв’язків із непідконтрольними територіями у 1,8 млрд доларів у 2017 році. Ще 0,5 млрд доларів, за оцінками НБУ, буде втрачено 2018 року.

У НБУ з посиланням на заступника голови банку Олега Чурія пояснили, що, попри очікування більших збитків, сприятливі умови торгівлі й високий врожай зернових у 2016-2017 роках дозволили частково компенсувати втрати для торговельного балансу країни.

 

У звіті НБУ про грошово-кредитну політику у 2017 році також йдеться про те, що “розрив економічних зв’язків з підприємствами на непідконтрольних територіях продовжив відображатися в показниках діяльності окремих секторів економіки, передусім промисловості”.

Проте конкретні цифри, які наводить НБУ, не такі вже й страшні.

За минулий рік обсяги промислового виробництва залишилися на рівні 2016 року, а виробництво у металургії зменшилося лише на 3,6%.

Як вважають у НБУ, це сталося “завдяки сприятливій зовнішній кон’юнктурі та швидкій переорієнтації підприємств на альтернативні джерела постачання сировини”.

ДТЕК нарощує видобуток, переобладнує ТЕС

Енергетика стала першою галуззю, що відчула наслідки “блокади”. За місяць до офіційного рішення про припинення торгівлі з непідконтрольними територіями уряд запровадив надзвичайний стан в електроенергетиці.

Саме з територій, що наразі непідконтрольні Києву, надходила левова частка антрациту, під який були спроектовані українські ТЕС. Вони дають до третини електроенергії країни. Більша частина ТЕС входить до холдингу ДТЕК, енергетичного підрозділу групи СКМ.

Як зазначив у коментарі BBC News Україна директор з генерації ДТЕК Енерго Сергій Куриленко, “до втрати контролю над підприємствами на тимчасово неконтрольованій території потреби антрацитових ТЕС повністю забезпечувалися українським антрацитом”.

Після того, як у березні 2017 року ДТЕК втратила управління над своїми активами, зокрема вугільними, холдинг одразу почав шукати інші джерела постачання вугілля антрацитової групи для власних ТЕС.

У квітні 2017 року ДТЕК домовився про закупівлю 675 тис. тонн антрациту з ПАР. Це вугілля доставили в Україну на дев’ятьох балкерах та відвантажили на Придніпровську та Криворізьку ТЕС.

Саме завдяки цьому вугіллю, як кажуть у ДТЕК, вдалося підтримати стабільну роботу станцій в літній піковий період та підготуватись до опалювального сезону 2017-2018 років.

 

У листопаді-грудні 2017 року компанія завершила переобладнання двох енергоблоків Придніпровської ТЕС з антрациту на вітчизняне вугілля марки “Г”.

“Це зменшило потреби в антрациті на 80 тис. тонн щомісячно, та одночасно створило додатковий попит на українське вугілля. Починаючи з грудня 2017 року, це зменшило потреби України в імпорті понад 250 тис. тонн антрациту”, – каже Сергій Куриленко.

До кінця 2018 року ДТЕК планує переобладнати для роботи на газовому вугіллі ще два блоки Придніпровської ТЕС, а видобуток вугілля на своїх шахтах збільшити із 22,9 млн тонн за підсумками 2017 року до 24 млн тонн у 2018.

Коментарі